ЗАВДАННЯ, КИЛИМОВІ ТА ГОБЕЛЕНОВІ ПЕРЕПЛЕТЕННЯ

ЗАВДАННЯ I СЕМЕСТРУ

        За програмою роботи в матеріалі на першому курсі у першому семестрі студенти ознайомлюються з історичними коренями килимового ткацтва і на основі отриманої інформації та вивчення теорії ткацьких переплетень  мають виконати наступне  I завдання:

       Завдання №I: Декорування тканини способом ткацтва. Килимові техніки. Створити декоративний килимок на основі народних мотиві з використанням технік ручного килимового ткання.

     Для виконання цього завдання відведено 32 аудиторних години: необхідно ознайомитись із історичними джерелами, проектувати варіанти декоративних килимків, вибрати варіанти килимових переплетень, підготувати килимові ткацькі рами та верстати, пряжу для основи та піткання. Виконати завдання в матеріалі та підготувати готові вироби до експозиції. 

         Всі роботи виконуються студентами під керівництвом викладачів та майстрів у ткацькій майстерні кафедри декоративно-прикладного мистецтва.

Рис. 8. Використання петельного ворсу у сучасній творчій роботі.

КИЛИМОВІ ТА ГОБЕЛЕНОВІ ПЕРЕПЛЕТЕННЯ

        При виготовлені килимів для основи використовуються вовна, бавовна, льон, конопля і шовк, для ворсу - вовна і шовк, для піткання - вовна, бавовна, льон, та шовк.

          Килимові вироби виготовляються на простих дворемезних ткацьких верстатах чи рамах. Основа завжди добре кручена і натягнута, піткання може мати найрізноманітніші варіанти ⎼ від тонкого і сильно скрученого до грубого мало скрученого.

      Гладкі килими тчуться простим полотняним переплетенням з використанням різних способів з'єднання ниток піткання на межі орнаментальних форм. При невеликих орнаментальних формах на краях орнаменту піткання можна не з'єднувати між собою. Допускаються просвіти до 2-4 см.

      Інший варіант ⎼ з'єднання піткання між собою у проміжку між крайніми нитками основи (рис. 9, 2). Цей варіант поєднується з попереднім тоді, коли необхідно створити складний орнаментальний контур.

   

1                                            2

3                                            4

Рис. 9. Варіанти з'єднання країв орнаментальних мотивів(1-3) та утворення косички (4) у килимовому ткацтві.

        Технікою кругляння виконуються складні орнаментальні мотиви овального характеру (рис. 9, 3). Спочатку тчуть елементи орнаменту. А після цього заповнюється тло довільним закладанням піткання навколо витканих орнаментальних мотивів.

         Косичкою можна як виконувати великі площини (рис. 9, 4), так і використовували її для підкреслення контуру рисунка (рис. 14; 3,4). У великих масштабах між рядами контурів косички можна прокладати піткання полотняним переплетенням іншого кольору, що створює додаткові декоративні ефекти.

           Крім гладкого ткання надзвичайно поширене у килимовому виробництві ворсове ткання. Ворс може мати найрізноманітніші розміри та структури ⎼ від низького і густого до довгого і розрідженого, петельного та розрізненого. Існують різні способи зав'язування ворсу.

          

        Ворс в'яжеться різними способами. Нерозрізний - однією суцільною ниткою піткання. Розрізний ворс має два варіанти в'язання. Професійні майстри в'яжуть ворс однією ниткою і обрізають після зав'язування спеціальним ножем. У другому варіанті нарізаються нитки піткання однієї довжини і зав'язується ворс, який не потребує підрізання. Або в'яжеться ворс нитками піткання довільної довжини і обрізається відповідного до художнього задуму. Густий ворс дає можливість створювати досить високі і складні рельєфи на поверхні килима.

      Щоб закріпити ворс, використовується просте лляне або бавовняне піткання, яке перекриває ворсові вузли полотняним переплетенням. Якщо ворс густий і високий, полотняним переплетенням перекривають два-чотири рази один ряд ворсових вузлів. Ворсові килими можуть бути із суцільним ворсом по всій площині килима, а можуть мати окремі заповнені ворсом площини (рис. 14; 1,2).

1                             2                                  3                                  4

Рис. 10. Схеми в'язання вузлів ручним способом:

1 - подвійний вузол з петельним ворсом;
2 - подвійний вузол за дві нитки основи;
3 - полуторний вузол за дві нитки основи ліворуч;
4 - полуторний вузол за чотири нитки праворуч.

       Крім гладких і ворсових технік, при створенні килимових виробів художники часто використовують перебірні переплетення для підсилення виразності художнього образу. Вони виконуються при килимовому тканні поверх основного рисунка подовженими прокидками піткання в тон або контрастно до основного кольору площини, закладаються за законами ткацьких преплетень або в довільних комбінаціях, потрібних для збагачення рисунка та фактури тканого виробу. Перебірні переплетення у килимовому ткацтві є активним декоративним засобом, який надзвичайно тонко і гармонійно допомагає створювати шедеври текстильного мистецтва.

Рис. 11. Фрагмент курсової роботи з використанням килимової та перебірної технік ткання.

  

Рис. 12. Виконання декоративних ктлимків за народними мотивами на дворемізних верстатах та рамах різними килимовими техніками.

                      

Рис. 13. Виконання декоративних ктлимків за народними мотивами на дворемізних верстатах та рамах різними килимовими техніками.